Старший юрист Максим Кононенко, радник Тарас Копій разом із партнером «ТіСіЕм Груп Україна» Денисом Копієм протягом декількох років успішно захищають інтереси клієнтів, перед якими імпортери з Узбекистану не виконали договірні зобов’язання.
В умовах фінансової кризи, що триває на пострадянському просторі й досі, основною причиною порушення контракту через недотримання контрагентом зобов’язань, зокрема про оплату тих чи інших послуг, має бути банальний брак коштів. Проте в Узбекистані аж дотепер існувала ще одна причина — жорсткі обмеження конвертації валюти.
Під час переговорів із керівниками компаній-боржників одразу в кількох проектах вдалося отримати одну й ту саму інформацію: заявки на купівлю валюти (згідно з контрактами) від боржників надійшли до банків, і останні мають їх опрацювати. Однак згодом юристи з’ясували, що більшість боржників очікують на конвертацію валюти понад два роки. До того ж, були підстави вважати, що цей процес міг взагалі затягнутися на десятки років.
«ТіСіЕм Груп Інтернешнл» має представництва в 145 країнах світу. Тож залучившись підтримкою локальних колег, юристи встановили, що існують категорії імпортованих товарів, заявки на валюту для яких акцептуються насамперед. Що це означає? З огляду на дефіцит іноземної валюти та поставку продукції, яка не входить до цього переліку, кредитор залишається практично без шансів на отримання коштів за контрактами.
Зазвичай юридичні фірми радять своїм клієнтам ініціювати судові процеси проти боржників. Але в такому разі не враховується один дуже важливий фактор: успішно пройшовши всі необхідні судові інстанції й виконавчі процедури, кредитори повернуться на початковий етап. Боржників просто зобов’яжуть заново подати заявки на купівлю валюти, та на терміни конвертації це аж ніяк не вплине, а клієнт лише зазнає додаткових витрат.
Отже, зваживши всі «за» і «проти», юристи розпочали роботу над пошуком альтернативних варіантів захисту інтересів клієнтів. Під час переговорів і особистих зустрічей із керівниками компаній та їхніми засновниками з’ясувалося, що останні є бенефіціарами й інших юридичних осіб за межами Узбекистану. Це дало можливість узгодити питання переуступки боргів на треті компанії, підписати необхідні документи й швидко супроводити процес погашення заборгованості.
Із компаніями, які не могли розрахуватися через брак валютних коштів, був імплементований інший варіант розв’язання проблеми несвоєчасних платежів. Завдяки зусиллям місцевих офісів «ТіСіЕм Груп Інтернешнл» боржники змогли знайти іноземних покупців і підписати з ними контракти про поставку продукції, щоб перепродати отриманий товар. Як результат, компанії з Узбекистану почали отримувати валютну виручку та розраховуватися за своїми зовнішньоекономічними контрактами з кредиторами.
Проте залишалася низка компаній, які не мали доступу до вищевказаних опцій. Вигідна співпраця з китайським ринком зумовлена географічною близькістю. Тому й не дивно, що в багатьох імпортерів виявилися борги саме перед китайськими постачальниками. Загальна сума заборгованості становила десятки мільйонів доларів. Отож, переговірники ухвалили рішення про розголос цієї проблеми, аби звернути на неї увагу держави. Адже, у разі відсутності позитивних змін, постраждати міг не один сектор економіки Узбекистану без нових поставок із Китаю.
Передусім юристи склали й надіслали письмові звернення до всіх можливих державних органів (міністерств, Кабінету Міністрів, Центрального Банку, Адміністрації Президента), асоціацій та торгово-промислової палати. Навіть більше, інформацію про ситуацію, що склалася, було оприлюднено в мас-медіа, після чого було проведено безліч раундів переговорів із відповідальними представниками державних органів. До того ж локальні юристи взяли участь у декількох засіданнях і круглих столах щодо цього питання.
Як результат, заявки на купівлю іноземної валюти зазначених компаній почали частково задовольняти. Водночас представники влади запевнили, що питання лібералізації валютного регулювання детально розглянуто й вивчено, і незабаром буде ухвалено відповідний нормативно-правовий акт, що покладе край існуючій проблемі.
У вересні 2017 року Президент Узбекистану видав наказ № УП-5177, згідно з яким знімалися практично всі обмеження щодо купівлі іноземної валюти фізичними та юридичними особами. Правда, офіційний курс долара до місцевої валюти зріс у два рази.
Аби уникнути збитків при оплаті за новим курсом, багато боржників попросили кредиторів піти назустріч та надати їм дисконти. Протягом двох останніх місяців юристи ініціювали й провели багато тристоронніх перемовин, завдяки яким вдалося дійти консенсусу – задовольнити вимоги більшості кредиторів, урахувавши бізнесові інтереси боржників. Надання знижок на суми заборгованостей стало можливим за умови підписання нових контрактів, відповідно до яких боржники зобов’язувалися компенсувати втрати кредиторів при нових замовленнях.
Останнім кроком стала розробка планів реструктуризації заборгованостей, згідно з якими кредитори вже сьогодні отримують довгоочікувані кошти частковими транзакціями.
«Наша команда ніколи не зупиняється перед труднощами й уникає шаблонності. У разі потреби ми «виходимо за рамки», адже нашою єдиною метою завжди є задоволення запитів клієнта»,
Чому компанії з узбекістану, маючи необхідні кошти, не можуть розрахуватися зі своїми іноземними постачальниками?
Проте залишалася низка компаній, які не мали доступу до вищевказаних опцій. Вигідна співпраця з китайським ринком зумовлена географічною близькістю. Тому й не дивно, що в багатьох імпортерів виявилися борги саме перед китайськими постачальниками. Загальна сума заборгованості становила десятки мільйонів доларів. Отож, переговірники ухвалили рішення про розголос цієї проблеми, аби звернути на неї увагу держави. Адже, у разі відсутності позитивних змін, постраждати міг не один сектор економіки Узбекистану без нових поставок із Китаю.
Передусім юристи склали й надіслали письмові звернення до всіх можливих державних органів (міністерств, Кабінету Міністрів, Центрального Банку, Адміністрації Президента), асоціацій та торгово-промислової палати. Навіть більше, інформацію про ситуацію, що склалася, було оприлюднено в мас-медіа, після чого було проведено безліч раундів переговорів із відповідальними представниками державних органів. До того ж локальні юристи взяли участь у декількох засіданнях і круглих столах щодо цього питання.
Як результат, заявки на купівлю іноземної валюти зазначених компаній почали частково задовольняти. Водночас представники влади запевнили, що питання лібералізації валютного регулювання детально розглянуто й вивчено, і незабаром буде ухвалено відповідний нормативно-правовий акт, що покладе край існуючій проблемі.
У вересні 2017 року Президент Узбекистану видав наказ № УП-5177, згідно з яким знімалися практично всі обмеження щодо купівлі іноземної валюти фізичними та юридичними особами. Правда, офіційний курс долара до місцевої валюти зріс у два рази.
«Наша команда ніколи не зупиняється перед труднощами й уникає шаблонності. У разі потреби ми «виходимо за рамки», адже нашою єдиною метою завжди є задоволення запитів клієнта»,
— підсумовує Максим Кононенко.
Видання
Нещодавно доданi
Кроскультурні аспекти ведення переговорів
21.01.2022Переговори з опонентом: тактика ведення дружніх та
21.01.2022Як написати переконливого листа-вимогу
20.01.2022